Graale © 2024.
Всі права захищені.
Навігація

Чи можна забирати печиво та цукерки, які залишили біля могили?

У поминальні дні родичі небіжчиків зазвичай приносять до могил різноманітні смаколики – тістечка, цукерки, фрукти. Іноді навіть можна побачити біля нагробку одноразовий стаканчик із алкоголем. Потім ці гостинці забирають інші відвідувачі цвинтаря, могильники чи взагалі ними ласують здичавілі тварини. В окремих регіонах навіть є звичай спроваджувати у післяобідню годину діточок на погост, аби вони позбирали солодощів до чаювання.

Існує й інший забобон, за яким щось брати з поховань неприпустимо. Немов би цими діями демонструють зневажливе ставлення до померлих, що може у майбутньому зашкодити здоров’ю та родині. Тож, чи можна забирати поминальні солодощі та як до них ставитись, ви прочитаєте у цій статті.

сладости на кладбище

Зміст:

З якою метою несуть на погост солодке та спиртне?

З якою метою несуть на кладовище цукерки та печиво? Суттєва більшість громадян відповість, що все це «заради спочину душі похованого». Однак як далі поводитись із цими ласощами не розповість майже ніхто.  Така необізнаність вже стала природньою для народу, представників якого віками змушували забувати власні звичаї, культуру, язичницьке коріння.

Почнемо з самого початку. Йдучи по некрополю візитери гостро відчувають чужу, неживу атмосферу. Ще наші пращури брали з собою гостинці на цвинтар, бо знали, що заходитимуть за межу між Дійсністю та Потойбіччям. Господарю кладовища залишали своєрідний «відкуп» у вигляді дрібних монет та солодощів безпосередньо біля входу до Царства Мертвих. Не відмовлявся Хазяїн й від горілчаних виробів. Невеличку порцію горілки чи самогону з медом зазвичай виплескують на землю, а не залишають у пластиковому стакані.

Поряд із самісінькою могилою поминальники часто-густо розкладають скатерку, виставляють різні страви та починають згадувати померлого. Такі дії лише віддалено нагадують свято Тризни та не відповідають йому за суттю. Насамперед урочистий помин древні слов’яни відбували лише пару разів на рік. Вперше громада збиралась за єдиним столом при похованні небіжчиків, що померли взимку та ранньою весною. Родини спочилих гуртом готували їжу та пригощали інших мешканців населеного пункту. Та й робили це ні в якому разі не на кладовищі, а в окремій домівці чи взагалі простонеба на центральному майданчику. Задля дотримання санітарних норм зараз також рекомендують збиратись на поминання вже після відвідування цвинтаря.

Що стосується солодощів, які мають бути залишеними у могилок, то їх краще спочатку покласти у пакети. Зручне пакування застереже від бруду та покаже, чи залишився гостинець недоторканим бродячими тваринами. Якщо у ваших кишенях знайдеться печиво, хліб чи зернятка – нагодуйте цими крихтами горобців чи ластівок. За язичницькими віруваннями у Піднебессі літають душі померлих, які до живих спускаються у вигляді птахів. Тому споконвіку на місцях захоронення висаджували суницю чи інші ягідні кущики.

Чи варто брати ласощі з чужих нагробків?

Відповідь на це питання напряму залежить від того, за яке частування йде мова.

  1. Горілчані вироби. Увесь залишений алкоголь призначається Господарю цвинтаря. Аби він не розсердився, краще вилити будь-яку рідину у пляшці чи стаканчику на землю, навіть не випробовуючи її на смак. У такому разі ви точно не ризикуватиме своїм здоров’ям.
  2. Солодощі. Ось тут слід бути уважними та обережними. Якщо цукерки чи батончики розкидані біля пам’ятнику, є велика ймовірність, що ними відкупалися від бісиків або їх використовували при інших езотеричних маніпуляціях. Тож такі ласощі краще залишити недоторканими на своєму місці. Якщо ж гостинець добре спакований та має привабливий вигляд, його залишили на помин. Забираючи пожертву з собою обов’язково висловіть свою подяку похованим. Наприклад, ви можете сказати «Царство Небесне, Іване Івановичу» чи «Спочивайте з миром, родина Гайдачуків».

Важливо! Різну дрібноту, упущені ключи, монети, запальничку, підбирати та виносити за межі цвинтаря неможна. Якщо ж ця річ є важливою чи цінною для вас, обов’язково покладіть замість неї відкуп для похованого неподалік

Вже дома, у сімейному кругу, ще раз згадайте про спочилих, з нагробків яких ви забрали ласощі. За чаюванням помоліться за їхній спокій або просто скажіть: «Вічна пам’ять усім бідолахам з кладовища ХХХ».

Важливо! Будь-яку їжу принесену з некрополю ні в якому разі неможна викидати, аби не наражатись на негаразди. Якщо у вас залишились недоїдки, краще за все пригостіть ними птахів, залишивши крихти на підвіконні чи балконі

Православна церква про поминальне частування на погостах

Священики православної церкви не схвалюють гостинців на могилах. Така звичка вважається відголоском язичництва. Звісно, панотці не можуть заборонити цю традицію, але заохочують поминальні страви скоріше приносити до Храму. Надалі за небіжчиків читаються молитви, кагор чи інші червоні вина використовуються у богослужіннях, а солодощі роздаються нужденним. Дійсно, якщо Дім Божий розташовано неподалік від цвинтаря, то й смаколики можна віднести туди.

Щодо можливості брати тістечка та шоколадки з чужих поховань, священики однозначно дають дозвіл на це. Не важливо за яких обставин доросла людина чи дитина вирішили поласувати частуванням – се є доброю справою. Померлі вже не потребують земних страв, тільки но духовної поживи. Тож згадайте сконалого у своїх промовах до Творця, попросіть Його проявити свою милість. Такий прояв небайдужості до мерця обов’язково піде вам во благо, як і пряник чи цукерка. Звісно, якщо солодощі не були забруднені чи їхнє пакування не було роздерте.

Дата: 9 березня 2023
×
Зв'яжіться з нами