Чи можна фотографувати похорон

Епоха появи фотографії урізнобарвила життя звичайної людини світлинами дивних краєвидів, портретами видатних постатей, зйомками цікавих подій. Чим простіше та зручніше становилося робити знімки, тим частіше у Instagram чи якійсь соціальній мережі з’являлися досить різноманітні за тематикою зображення. Навіть про похорон відомих особистостей ЗМІ повідомляли фоторепортажем. Але чи варто фотографувати померлого у труні чи його родичів навколо гробу? Як подалі поводитись із такого роду світлинами? Чи не несуть такі фото негатив у родину? Відповіді на ці та інші питання ви знайдете у нашій статті.

Зміст:

• Відношення до фотографій post mortem зараз та у минулому
• Як зберігати світлини з похорону?
• Кому поручить фотографировать на похоронах?

Відношення до фотографій post mortem зараз та у минулому

У 19-му сторіччі для отримання фотокартки людина мала вибілити своє обличчя та встояти перед об’єктивом камери щонайменше 5-10 хвилин. Самі світлини коштували дорого, тому громадяни середнього класу зазвичай робили таке лише кілька разів за життя. Тож не дивуйтесь, якщо побачите на кадрах того часу усю родину, разом навіть із померлими. Так-так, фотографування post mortem (після смерті) було звичайнісінькою справою. Задля доброго знімку небіжчиків ошатно вбирали, садовили по центру загальної композиції чи підтримувати стойками для одежі. Адже тільки так можна було вшанувати пам’ять сконалого та передати згадку нащадкам.

У 20-му сторіччі процес отримання світлини дещо спростився. Уся складність була у проявленні. На одній 36-кадровій плівці могли бути фото з різноманітних подій – одруження, дня народження, курорту та навіть похорону. Знімали зазвичай для тих членів родини, які за певних умов не мали змогу відвідати радісний чи сумний захід. Якщо ж ховали високопосадовця, то на похорон запрошувати не тільки фотокореспондентів, але й операторів для кіно- чи відео зйомки.

У 21-му сторіччі достатньо мати мобільний телефон, аби зняти будь-яку подію, що трапилось на вашому життєвому шляху. Нема потреби запрошувати досвідченого фотографа на похорон чи повідомляти усіх про побажання зняти спочилого у труні. Якщо людина у жалобі хоче на згадку мати світлину з проводів, про це лише треба заздалегідь повідомити рідних померлого та з’ясувати, хто буде фотографувати.

Цікаво! Під час пандемії Covid-19 співробітники ритуальних агенцій наполегливо рекомендували обмежити коло присутніх на траурному заході та одночасно пропонували фото- та відео зйомку проводів та поховання.

Як зберігати світлини з похорону?

Зазвичай фото з поховання намагаються закласти на окрему сторінку родового фотоальбому. Аби ні в якому разі не випадково, а тільки свідомо, та ще й у меланхолійному настрої, споглядати на ці світлини. Деякі люди так бояться смерті та покійників, що навіть малюють на оборотній стороні знімків хрести чи покладають фотокартки із зображеннями померлих у окремий клясер. Не треба засуджувати такі дії чи несвідомо їх повторювати, якщо ви не відчуваєте ніякого негативу від кадрів зі спочилими. Сприйняття похованих – то є індивідуальна справа кожної окремої особистості.

Важливо! Християнська церква не бачить ніяких перешкод для зберігання фотографій з небіжчиками у загальному альбомі.

Кому доручити фотографування на похоронах?

Міське ритуальне бюро ГРААЛЬ рекомендує доручати фотографування похорону сторонній людині. Причин тому декілька:

• Запрошена особа буде займатись безпосередньо зйомками, не відволікаючись на окремі дії згорьованих.
• Зазвичай родичі та знайомі приймають участь у похоронній ході.
• Емоції не дадуть близькій особі зосередитись на гідному ракурсі чи композиції світлини.
• Похорон чи кремація іноді відбуваються за відсутності членів родини. Тож тільки на фото чи відео можна буде потім відтворити увесь процес погребіння.

У нас ви можете замовити виїзну фотозйомку на похорон, попередньо оговорив, які саме моменти слід зафіксувати на плівку. Похоронна компанія ГРААЛЬ надає консультації з будь-яких питань ритуальної сфери цілодобово.